Різдво крізь мистецтво:
українські символи у роботах сучасних художників
28.12.2025
Цього року, коли світ знову шукає тепло, опору й сенси, ми в ZOLI gallery вирішили говорити про Різдво та Новорічні свята мовою мистецтва.
«Ніч перед Різдвом»/ «Колядники»/ «Світає»/ «Дух Різдва»/ «Завірюха»/ «Різдвяна Історія»
На наших різдвяних картинах відчувається дух Різдва.Це свято нагадує про те, що навіть у найтемніший час народжується світло, яке зображено у барвистих кольорах на полотні. А маленькі коляднички несуть зірку, яка є символом Різдва, що сповістила про народження Христа. Вони бігають засніженими вуличками й несуть у кожну хату світло та радість.
Художники Юрій та Христина Тодорук
Різдво як мова мистецтва.
Говорити про нього не як про декор чи сезонну естетику, а як про памʼять, традицію і внутрішній ритуал.
Українське Різдво - це не лише дата в календарі.
Це система символів, що передаються з покоління в покоління: через предмети, пісні, світло, їжу й тишу.
Саме ці елементи ми побачили у роботах сучасних українських художників - дуже по-різному, але з однаковою щирістю.
Мініатюра «Різдвяний вечір»
В цій роботі я хотіла зібрати хоча б частину наших, українських традицій на таке важливе свято як Різдво, яке об'єднує родину.
Юлія Герасименко, майстер-мініатюрист
Дідух
присутність предків
Дідух у нашій традиції - не просто сніп. Це знак памʼяті, вдячності та звʼязку з тими, хто був до нас. Він стоїть у домі як мовчазний свідок історії родини.
У роботах художників дідух зʼявляється як образ коріння, стійкості, землі. Десь - буквально, десь - абстрактно, у формі вертикалі, фактури, ритму. Це символ, який не потребує пояснень - він відчувається.
«Коза з дідухом»/ «Коза з дарами»/ «Янгол з місяцем»/ «Зірка»/ «В червоних чобітках»/ «Маланка»
Ірина Нявчук
Різдвяний стіл
кутя, вареники, узвар
Українське Різдво неможливо уявити без накритого столу. Кутя, вареники, узвар - це не просто страви, а образ достатку, турботи й дому.
Різдвяний стіл - це простір зустрічі. Тут збирається родина, тут звучать перші розмови після дороги, тут залишають місце для тих, хто не може бути поруч фізично, але присутній у памʼяті.
Картини, в яких зʼявляється їжа, в цьому контексті звучать особливо тепло. Вони говорять про тілесну памʼять - про смак, запах і дотик, які зберігаються довше за слова. Про дім, до якого хочеться повертатися.
* Зображення захищені авторським правом і будь-яке використання в комерційних цілях заборонено законом.
"У багатьох моїх роботах ви знайдете своєрідні сюрреалістичні історії, наповнені позитивними образами, яскравими кольорами та несподіваними деталями, в яких відображається моє особисте бачення такого багатого світу навколо нас."
Анна Шабалова
Вертеп та Маланка
театр живої традиції
Вертеп і Маланка - це дві сторони різдвяного циклу, де сакральне й буденне існують поруч. Вертеп поєднує історію народження світла з гумором і впізнаваними образами з повсякденного життя, показуючи світ як багатогранну сцену з різними ролями та сенсами.
Маланка ж дозволяє цьому світу на мить перевернутися: через маски, іронію й карнавальний хаос вона звільняє від напруги та страхів, що накопичились за рік, даючи простір для оновлення, сміху й повернення до життя з легшим серцем.
Саме до цих традицій звертаються сучасні художники, переосмислюючи їх мовою сьогодення - через нові образи, стилі й контексти, зберігаючи при цьому глибинний сенс спільності й живої культури.
Cерія « Маланка. Кожен вдягає свою маску»
Коли створювала цю серію «Маланка. Кожен вдягає свою маску» то в голові крутилась цитата Оскара Уайльда «Дайте їй маску, і він скаже вам всю правду». Ця серія про людей.
Марʼяна Мураль
Різдво та сучасність
як традиція входить у мову сьогодення
Цей розділ присвячений тому, як різдвяні традиції живуть у сучасній візуальній мові та виходять за межі звичних форм. Тут Різдво постає не як застиглий обряд, а як жива культура, здатна адаптуватися до міського середовища, субкультур, нових естетик і навіть уявлень про майбутнє.
Сучасні художники працюють із традиційними символами сміливо й вільно - через графіті, іронію, фантазію, футуристичні образи. Вони не відтворюють Різдво буквально, а переосмислюють його, зберігаючи головне: ідеї світла, надії, спільності, любові та тяглості памʼяті.
Ці роботи показують, що традиція не має єдиної форми. Вона може існувати в різних стилях, масштабах і часах - залишаючись упізнаваною й важливою незалежно від контексту.
«Святий Миколай. Big Christmas Boss»/ «Різдвяна зірка. Нове життя»/ «Різдвяний павучок. Сила в єдності»/ «Під омелою»
«У цій серії я переосмислюю різдвяні образи через мого персонажа - Дніпровську жабу, поєднуючи українські символи з мовою сучасного графіті. Для мене Різдво - це про світло, надію, нове життя й віру в те, що добрі вчинки мають значення.Різдвяна зірка, павучок, омела, Святий Миколай - це не просто традиційні символи, а знаки єдності, любові, родини й перемоги, які сьогодні звучать особливо глибоко. Я свідомо поєдную сакральне з іронією, ніжність із силою, традицію з сучасними субкультурами, показуючи, що Різдво трансформується, але не втрачає свого сенсу.Найцінніший подарунок для мене - це перемога, підтримка одне одного і відчуття дому, де кожна нитка важлива, а любов і єдність залишаються головними цінностями.»
Ліза Зайченко
«Тисяча років потому»
«Тисяча років потому» - моя візуалізація майбутнього, у якому наш народ не лише пережив усі тривоги сьогодення, а й зумів досягти всебічного розвитку та вийти за межі Землі, досліджуючи далекі світи.Я уявляю, що через тисячу років наші нащадки святкуватимуть Різдво на власній базі на Місяці - не як втечу з дому, а як продовження його присутності там, де раніше її неможливо було уявити.Це робота про тяглість культури, пам’яті та ідентичності,які залишаться з нами незалежно від відстаней і масштабів часу, а також про віру у щасливе майбутнє.
Наталя Прохоренко
Трохи святкової іронії
спільний голос
Будьмо чесні: жодні зимові свята - ні Різдво, ні Новий рік - не минають без класичного бутерброда з ікрою. Це вже майже окремий культурний символ.
У цьому блоці зʼявляються роботи, що говорять про інший бік свят - про гуляння, надмір, сміх і той момент тиші, який настає після. Про ранки, коли місто ще не прокинулося, а свято вже залишило свої сліди.
Я звісно думала, чи доречно додавати ці роботи в різдвяну добірку. І вирішила - так! Бо свята - це не лише сакральність, а й радість, гумор і трошки самоіронії.
Тому наприкінці нашої різдвяної історії зʼявляється він - бутерброд з ікрою. А разом з ним - кіт, шампанське і настрій: «свята почалися».
Тут просто як фіксація життя таким, яким воно є.
"Різдвяні асоціації"
Частувати червоною ікрою можна не тільки на свята, але більшість зрозуміє, що ці бутерброди асоціюються з Новорічними святами, у кожного своє, але це, як частинка емоцій свята.
Влада Думанецька
"Різдвяний кіт і новорічний стілї"
Картина виконана на вініловій платівці.Той момент коли вся родина зустрічається на різдво, але ніхто не їсть і не п'є, поки всі не зберуться, це розуміє навіть кіт.
Олег Memozavisim
Підтримка
Ми будемо раді почути ваші враження від сайту, та рекомендації з його налаштування щодо вашої зручності.У разі виникнення запитань, звертайтесь за нашим e-mail:
Підтримка
Ми будемо раді почути ваші враження від сайту, та рекомендації з його налаштування щодо вашої зручності.У разі виникнення запитань, звертайтесь за нашим e-mail: