Золтан закінчив Ужгородський коледж культури та мистецтв. Довгий час оформлював офіси, заклади та ландшафти. Руки завжди тягнулися до особистої творчості, і він завжди поєднував роботу з хобі.
Дуже часто використовував свої роботи для декору різних закладів. Тієї пори вони наче заполонили весь Ужгород, де Золтан проживав. Його штрих впізнавали всі мешканці міста. Близькі та оточення Золтана дуже підтримували його неординарний погляд, і саме це підштовхнуло його до масштабної виставки, про яку він завжди мріяв.

Золтан любив увагу, любив давати інтерв'ю та розповідати про сенси, якими наділяв свої роботи.

Активно просував арт-терапію, був упевнений, що це допоможе людям покращити їхній стан. Через це зробив спеціальну серію робіт для лікарні та школи в подарунок.

У своїх роботах любив передавати особисту історію, зокрема роду.

Досить відомими були роботи на честь його батька, який був відомим у місті годинникарем. Цим Золтан віддавав свою честь та підтримував зв’язок із минулим.
Різні механізми з годинників можна побачити у багатьох його роботах. В ідеології Золтана це найголовніше завдання — шанувати свою історію, своє минуле та свій рід, оскільки ці зв’язки збагачують тебе як особистість. Це надалі допомагає розвивати сучасну ідеологію та сприймати духовний світ більш якісно.

Вважав, що наразі ще не сформувався новий світ, що його потрібно нарощувати. І це можливо тільки цінуючи минуле, теперішнє та майбутнє.

Всі елементи його творів дуже прості, взяті з речей побуту, старих дрібниць, матеріали подаровані природою.

Але коли вони створюють ансамбль, стають духовно ціннішими за будь-які коштовності.